Загадки для детей на украинском языке

Загадки, скоромовки на уроках української мови

(Упорядник Здрилюк Іванна Михайлівна)

Мстишин - 2018

ПЕРЕДМОВА

Загадка – це короткий, поданий у прихованій формі опис предмета чи явища, який вимагає відгадки. За змістом загадки дуже різноманітні і змінюються за регіонами. Загадки можна вважати своєрідними тестами на кмітливість. Вони розвивають пам"ять дитини, її образне мислення, впливає на швидкість розумових реакцій, адже загадуються вони всім дітям, і кожна дитина хоче першою дати правильну відповідь. Загадка вчить дитину порівнювати ознаки різних предметів, знаходити загальне в них і тим самим формує у неї уміння класифікувати предмети, відкидати їх неістотні ознаки. Отож, за допомогою загадки формуються основи творчого мислення.
Загадка завжди фантастична. Розгадуючи загадку, дитина спостережлива, уважна. Процес мислення якраз і активізується у свідомості дитини, коли вона швидко знаходить схожість між предметами, які подаються в загадці. Процес розгадування загадок для дитини нелегкий, проте захоплюючий. Загадки, як і казки, ігри, повинні відповідати віку і розвитку дитини, тобто бути доступними для сприйняття. Під час розгадування загадок дитина старається знайти відгадку першою, таким чином в класі утворюється так зване змагання. На основі почутих загадок дитина складає власні загадки. Щоб відпочити від навчального процесу на уроці можна використовувати загадки-жарти. Для відпрацювання дикції на уроці української мови найефективнішими є скоромовки.

Загадки

1. У вимові завжди чисті

Небагато нас, а все ж

Без нас слова не складеш.

2. Чорні криві,

Від роду німі.

А стануть у ряд, –

Враз заговорять. (Букви)

3 . Коли хочеш ти читати,

то мене повинен знати.

А коли мене не знаєш,

то нічого не вгадаєш.

(Азбука, абетка, алфавіт)

4. З однієї ми родини

Від Андрія до Ярини.

Як по одному, самі,

Ми буваємо німі.

Хоч і маєм різні назви

Й добре знаєте всіх нас ви,

Певним станемо рядком –

Заговоримо ладком.

Ми – писемності основа,

А без нас ніхто ні слова!

Що це таке? (Алфавіт)

Д. Білоус

Вірш-загадка «А хто я такий?»

Я такий же, як знак розділовий,

І відомий шкільній дітворі,

Та в словах української мови

Я пишусь не внизу, а вгорі.

Спробуй лише написати ім’я –

Зразу стану потрібний і я.

Д.Білоус

Вірш-загадка

Це всі повинні знати:

нас не можна роз’єднати.

Відрізняємося ми чим?

Літер дві, а звук один.

(Звуки дж, дз)

Загадка про книжку

Бачить – не бачить, чути – не чує,

мовчки говорить, добре мудрує.

Кривду соромить, правди навчає;

часом жартує, всіх звеселяє.

Люба розмова, – будемо, діти,

з нею довіку жити-дружити.

Вірш-загадка

Маленька, менша від мачини,

Ні з ким не стану на борню,

А при читанні, коли треба,

Й людини мову зупиню… (Крапка).

Д. Білоус

Кома

Злита з хвостиком ця крапка,
Невелика, власне, лапка.
Робить паузу, всім знайома.
Як вона зоветься?

Знак оклику

Що за знак – стрункий, мов спис,

Він над крапкою завис,

Спонука до поклику,

Хто ж бо він?.. (Знак оклику).

Д. Білоус

Загадка про знак питання

Він після речення, цитати

Вмостився, схожий на гачок.

Всіх нас примушує питати,

А сам ні пари з уст – мовчок!

Що це таке?.. (Знак питання).

Д. Білоус

Загадка про головні члени речення

Що за дивнії два слова –

Всього речення основа?

Перше того називає,

Хто чи що в нім виступає.

А що робить хтось чи щось,

Другий член розповідає.

Хто загадку розгадає,

Хай правицю підіймає!

Загадка «Хто я?»

* В нас однакове ім’я.

А скажіть, хто брат, хто я?

Я кажу: «З дерева лечу»,

Каже брат:

«Поштою мчу». (Лист)

* Журавлиним я буваю,

А деколи й пісні співаю.

(Ключ журавлів, скрипічний ключ)

* Я на дереві гойдаюсь.

Я в конверті відправляюсь

Я не він. А він не я.

Спільне в нас лише ім’я.

(Лист дерева, лист в конверті).

*Я воду закриваю

Я вантажі піднімаю.

Я не він. А він не я.

Спільне в нас лише ім’я.

((Кран для води, підйомний кран ).

* Він замок відкрити може

І закрутить легко гайку.

Чарівник вам допоможе

Відгадати цю загадку.

(Гайковий ключ , ключ

від дверей.)

*Завжди двері відмикаю,

У зошиті з письма

Я коса чи пряма.

І креслити, і мріяти.

А якщо треба, враз

Шикую школу, клас. (Лінія )

* Я в небі весело сяю.

Я тлю всю поїдаю.

Я не він. А він не я.

Спільне в нас лише ім’я.

(Сонечко – зірка, сонечко – комаха).

Мовні загадки-жарти

З «т» – скрізь тихо,

З «м» – для їжі лихо:

Погризе, ще й у нору занесе. (Тиша – миша)

З «м» – на городі росте,

З «р» – у воді живе. (Мак – рак)

Без «т» – коли вода кипить,

А з «т» – учень за нею сидить. (Пара – парта)

На клумбах розцвітають,

А без «к» – з дерев звисають. (Квіти – віти)

*Можу все тримати я,

* Журавлиним я буваю. Можу все писати я.

Я не він. А він не я. Я не він. А він не я.

Спільне в нас лише ім’я. Спільне в нас лише ім’я.

(Ключ, що відмикає замок, (Ручка – орган людини

та журавлиний ключ ). та ручка для письма).

* Я – місце, де лежать товари,

звичайно, в тарі чи без тари.

А мій омонім є у слові:

один чи кілька звуків в слові. (Склад )

Метаграма

Лінивому не розгадати ніколи,

кмітливому на відповідь – хвилина.

А буде наша загадка така:

три букви означають те, що й поле,

додати м’який знак – і вже тварина

з родини олені, струнка й прудка.

Які це слова? (Лан – лань)

Мовні загадки-жарти

З и я плаваю у морі,

З і – ловлю мишей в коморі . (Кит- кіт)

Коли я з д – росту на гілці,

Коли ж із т – пливу по річці. (Плід – пліт)

З дзвінким усе я заливаю,

З глухим на дереві зростаю. (Злива – слива)

З е бульвари прикрашаю,

З и сокирі помагаю. (Клен – клин)

1.Що має болото, озеро, море, а не має річка? (Звука [о]).

2.Що знаходиться всередині школи? (Звук [о]).

3.Яке слово складається з семи однакових букв?

4.Яке жіноче ім’я складається з тридцяти букв Я?

6.Від назв яких двох букв стає жарко, гаряче.

7.Гора й долина.Що між ними?

8.Чим відрізняється кафе від кофе?

9.Чим закінчується і зима, і весна?

10.У якому вигуку є 100 однакових звуків?

11.Чого немає в дині , а є в гарбузах і огірках?

12.Що треба зробити, щоб майка злетіла?

13.Як написати слово робота п’ятьма літерами? А чотирма?

14.Якою косою не можна кости?

15.Чим закінчується вечір і починається ранок?

16.Назва якої птиці складається з 40 «а» ?

17.Яке слово із 11 букв усі люди пишуть неправильно?

18.Який сполучник треба поставити між двома п’ятими буквами алфавіту, щоб утворити назву людини похилого віку?

Загадка про корінь

Я у кожній деревинці,

Квітці, кущику, травинці.

В класі на уроці мови

Ти побачиш мене в слові. (Корінь.)

Загадка про частини слова

Ми віддавна і віками

Чесно дружимо з майстрами,

Які вміють нас так вжити,

Щоб нові слова творити. (Суфікс і префікс.)

Суфікс

В слові знаєш де я є?
Після кореня.
А призначення моє -
словотворення.
Я творю нові слова
або форми слова,
щоб красива і жива
розквітала мова...
Хто я?

Загадки з часткою не

(відгадати, назвати дієслова з не )

• Яке поле не виореш? (Поле зошита).
• Без чого хліб не спечеш? (Без скоринки).
• Що іде і не вертається? (Час).
• Хто не плаче, а сльози течуть? (Дощ).
• Які ніжки не ходять? (Стола).
• Який зуб не болить? (Пилки).

Загадка про час дієслова

– Я миюся, ти миєшся … – Який це час: я бігаю,

Який це час, Федоте? ти бігаєш, він бігає,

– Ну, раз ми з вами миємось – вони бігають?

Виходить, що субота. – Велика перерва.

Загадки до вивчення частин мови

* Із двох складів я даю іменник
(в твоїй правиці розгадки нитка):
склад перший - частка, другий -
прийменник,
а разом буде рибальська сітка.
Який це іменник?
Відповідь на загадку: Не - від

* А хто з вас, діти, відгадає,
як будь-хто, перш ніж їстиме,
трьома займенниками має
зробити руки чистими?
Відповідь на загадку: Має ви-ми-ти

* Я іменник і вживаюсь тільки в множині, -
а закінчення ви, друзі, замініть мені -
стану травкою, що сохла у погожі дні,
і вживатимусь відтоді тільки в однині.
Який я іменник?
Відповідь на загадку: Сіни, сіно

* Тож бувають у мові дива!
Це слівце інтригує недаром:
на шість літер - апострофів два,
означає місцину над яром.
Яке це слово?
Відповідь на загадку: Над"яр"я

* Хоч в усній мові нас немає,
а на папері мовчимо,
та все, що ти читаєш, друже,
сприймати правильно вчимо.
Хто ми?
Відповідь на загадку: Розділові знаки

* А хто порадує мене -
скажіть мені, будь ласка:
в якому слові частка не -
підсилювальна частка?
Відповідь на загадку: Нехай

* З однієї ми родини
від Андрія до Ярини.
Як по одному, самі,
ми буваємо німі,
хоч і маєм різні назви
й добре знаєте всіх нас ви.
Певним станемо рядком -
заговоримо ладком.
Ми - писемності основа.
А без нас ніхто ні слова!
Що це таке?
Відповідь на загадку: Літери абетки

* Коли твір якийсь готую,
різні речення пишу,
щось, буває, я цитую,
мову вводячи чужу.
Але, любий мій читачу,
як для вас її позначу?
Тут уже не допоможуть
ані коми, ні крапки,
у пригоді стати можуть -
здогадались ви?

Відповідь на загадку: Лапки

* Я такий же, як знак розділовий,
і відомий шкільній дітворі.
Та в словах української мови
я пишусь не внизу, а вгорі.
Спробуй лиш написати ім"я -
зразу стану потрібним і я.
Відповідь на загадку: Апостроф

* Нумо трішечки напруги,
ось вам і подробиці:
перше тут - предмет, а друге
що з предметом робиться.
Як би речення словами
не були заклечані,
досить легко ми їх з вами
визначимо в реченні.
Хто вони?
Відповідь на загадку: Підмет і присудок

* Я вам нею натякаю,
нею думать спонукаю,
щоб кмітливий врахував,
що я нею приховав,
вас морочачи навмисне,
і тоді відгадка зблисне.
Що це таке?
Відповідь на загадку: Загадка

Мовні загадки-жарти

1.Які алфавіти складаються з 6 літер? (Азбука і абетка)

2.В якому слові є сім йотованих? (Сім ' я)

3.Яке слово складається з семи однакових букв? (Сім'я)

4.Яке жіноче ім’я складається з тридцяти букв Я? (Зоя)

5.Який займенник складається з однієї букви? (Я)

6.Від назв яких двох букв стає жарко, гаряче. (Пе Че)

7.Гора й долина.Що між ними? (Й)

8.Чим відрізняється кафе від кофе? (Голосним звуком А-О)

9.Чим закінчується і зима, і весна? (А)

10. У якому вигуку є 100 однакових звуків? (100П)

11.Чого немає в дині , а є в гарбузах і огірках? (Звука Р)

12.Що треба зробити, щоб майка злетіла? (Змінити М на Ч (чайка))

13.Як написати слово робота п’ятьма літерами? А чотирма? (ТРУД)

14. Якою косою не можна косити? (Дівочою)

15.Чим закінчується вечір і починається ранок? (Звуком Р)

16.Назва якої птиці складається з 40 «а» ? (Сорока)

17.Яке слово із 11 букв усі люди пишуть неправильно? (Слово неправильно всі так і пишуть:неправильно)

18.Який сполучник треба поставити між двома п’ятими буквами алфавіту, щоб утворити назву людини похилого віку? (Д і Д)

20.Який молочний продукт можна перетворити на злак, прочитавши його справа наліво? (РИС_СИР)

21.Який синонім прислівника тепер не змінює свого значення, коли його прочитати справа наліво? (ЗАРАЗ)

22.Воно належить мені , але інші вживають його частіше за мене. (Ім'я)

23.Які два займенники псують шляхи? (Ями)

24.За допомогою яких прислівників можна назвати підряд п’ять днів тижня? (Позавчора, вчора,сьогодні , завтра,післязавтра)

25.Які дві частки разом літають? (Чи – ж).

26.Які частки ріжуть хліб? (Ні-ж)

Загадки про частини мови

Всі на світі добре знають,

Що предмет я означаю.-

Хто чи що, - ви запитайте

і про мене все дізнайтесь.

Я істота й неістота:

Парта, зайчик, дошка, котик.

Маю рід, число, відмінок

І чотири аж відміни.

Хто я? Знайте достоменно:

Називаюсь я ….

іменник.

Я веселий і звабливий,

Гарний, милий і красивий,

Несказанний, незрівнянний;

Маю ступінь порівняння.

Я відносний чи присвійний,

А чи якісний незмінно.

Відповім я залюбки

На питаннячко -який?

Маю ознаку предмета,

Називаюсь я ….

Прикметник

Дуже я люблю всі дії

І що хочеш, я умію,

Є у мене вид і час,

Спосіб маю повсякчас.

Лиш учіть мене сумлінно,

Озовусь я неодмінно.

Вмію діяти чудово,

Отже, звусь я ….

дієслово.

Я, відомо, дуже знатний,

Кількість можу означати,

І порядок при лічбі

Підкажу мерщій тобі.

Чи який, чи котрий, скільки –

Запитай мене лиш тільки.

Щоб не буть багатослівним,

Називаюсь я ……

числівник.

Я розрядів вдосталь маю

І предмет я означаю,

його ознаку чи кількість,

Ви учіть про мене тільки.

Особовий я й зворотний,

І питальний, і відносний,

Неозначений, присвійний,

Заперечний і вказівний.

Означальним можу бути,

Варто все це не забути.

Частіш згадуйте про мене,

Називаюсь я … займенник.

Я така частина мови,

Що належить до службових.

Я буваю лиш одним:

Похідним – непохідним.

Задля, посеред, із-за,

До, над, крім, в, під, по, за.

І для мене все знаменно,

Що всі звуть мене….

прийменник.

Я важливий, що й казати,

Можу вміло пов'язати

Однорідні члени чинно

Й складних речень теж частини.

А, але, і –я сурядний,

Що, немов, як, щоб- підрядний.

Скрізь впишусь я досить влучно,

Називаюсь я ….

сполучник.

І ще по загадочці…

1.Букви всі - від А до Я, -
як одна міцна сім’я.
Варто всіх у цій родині
знати грамотній дитині.
(Абетка)
2. Хтось на біле полотно
чорне висипав пшоно.
Як зумієш позбирати,
зможеш книжку прочитати.
(Букви)
3. Настрибався зайчик вволю,
білий слід лишав по полю.
Ми за ним спостерігали,
слово «мама» прочитали.
(Крейда)
4. Дерев’яний та довгенький,
хвостик в нього є маленький.
Як у фарби хвіст мочає -
все довкола розцвітає.
(Пензлик)
5. У портфелі є хатинка -
ручки там живуть, резинка,
клей, лінійка, кутники? -
школярів помічники.
(Пенал)
6. Худорлява і вертлява,
на папір біжить у справах,
закарлючки залишає, -
у пеналі спочиває.
(Ручка)

Загадок при вивченні правил правопису

1) Відгадай загадку.
Ніг не маю, а ходжу,
Рота не маю, а скажу-
Коли спати, коли встати,
Коли роботу починати. (Годинник).
2) З гарячого колодязя
Через ніс водиця ллється. (Чайник).
3) Хвостом виляє,

Зубастий, а не кусає. (Щука).
4) Голова вогнем палає,
Тіло тане і згоряє.
Я корисною бути хочу:
Лампи не треба - я посвічу. (Свічка).
5)Розійшлися хлопчики
У темні комори.
Кожен хлопчик
У свій комірчину. (Рукавички).

ЖИ-ШИ
1) Відгадай загадку.
Біжу по доріжці
Дошки на ніжки. (Лижі).
2) Дивна зірочка з неба впала.
Мені на долоню лягла - і пропала. (Сніжинка).
3) Ось голки і шпильки
Виповзають з-під крамниці,
На мене вони дивляться,
Молока вони хочуть. (Їжачок).
4) Де упреться хвостом,
Стане дірка потім. (Шило).
2. Встав склади жи і ши, щоб вийшли слова.
зо…т, по…ття, …тель, …ття.
3. Парні дзвінкі і глухі приголосні
Відгадай загадку. Випиши інші слова на це ж правило.
1) Біла скатертина все поле вкрила. (Сніг ).
2) Взимку на землі лежало,
Навесні в річку побігло. (Сніг).
3) Два черевця, чотири вушка. (Подушка).
4) М'які лапки, а в лапках царапки. (Кішка).
5) Скаче звірятко,
Чи не рот, а пастка,
Потраплять у пастку
І комар, і мушка. (Жаба).
6) Ні у вогні не горить,
Ні в воді не тоне. (Лід).

Мовні загадки-жарти

• Чи можна із слова доля, не змінюючи звуків, зробити дві співацькі ноти? («До» і «ля»).
• Чи можна з кози зробити козака? (Коза+к).
• Чого багато має золото , менше має озеро , ще менше море , і зовсім не має його річка ? (Букву о).
• Що мають береза, дуб, буряк, бук, яблуня, а не мають того ні клен, ні вишня? ( Звук [б]).
• Що знаходиться в середині школи? (Буква о).
• Що стоїть між підлогою і стелею? (Буква і).
• Чим закінчується зима і весна? (Буквою а).
• Чим закінчується вечір і ніч ? (Приголосним).
• Що треба зробити, щоб майка злетіла? (Замінити [м] на [ч]).
• Які алфавіти складаються з 6 літер? (Азбука, абетка).
• З якої тканини можна зробити набір географічних карт? (Атлас ) .
• Як перетворити простий замок у великий і гарний будинок? (Змінити наголос).

У місто Ребусидія

Всім варто завітати,

І всі його загадки

Вас прошу відгадати.

Розгадайте ребуси

100 лиця пі 2 л

100 ляр г 1 а

о 3 мав 7’ я

с 3 бав 3 буна

Скоромовки на автоматизацію губних звуків

Звук [б]

1. Бором брів бобер до брата борошна собі набрати,

Бо бобриха й бобренята Будуть булі виробляти.

1. Біля броду бусол ходить, бусленя з собою водить.

Звук [в]

1. Варка варила вареники,

Василь взяв вареника,

Варка Василя варехою,

Василь Варку вареником.

1. Віл везе важучий віз -

вовну, вату, верболіз,

вперся віл, і впало з воза

вісім в’язок верболозу.

Звук [п]

1. Павло полов поле,

Піймав перепела в полі.

Перепілка - пух з вівса! - переполошилася...

Петрусь на баяні гає,

Полю та Павлика розвеселяє.

2. Прилип Пилип, Пилип прилип,

Прилип Пилип, прилип Пилип.

Пилип прилип, прилип Пилип,

Прилип, прилип Пилип, Пилип.

Скоромовки на автоматизацію передньоязикових звуків

Звук [д]

1. Дід Додон в дуду дудів,

Діму дід дудой задів.

Дим димить із димаря,

Вкрилась димом вся земля,

Дим-димище, не дими.

2. Дятел дуб довбав,

Та не додовбав.

Звук [т]

1. Тракториста і трактора різні характери:

Трактор бурчить - тракторист мовчить,

Трактор мовчить - тракторист бурчить.

2. Тигр промовив до тхора:

Тхоре, де тхорів нора?

Скоромовки на автоматизацію та диференціацію свистячих та шиплячих звуків

Звук [c], [с´]

Сом сердитий спить на сонці,

Сивий вус сховав в котомці.

Спить старий сердитий сом.

Сниться сому сьомий сон.

Сіла сова з совенятками

В совиній долині.

Сонячний зайчик спати лягає,

Скраю подушки світло дрімає.

Сонце спить, світанок спить,

Сом смачним сніданком снить.

Сам прокидається, скочить із хати

Сонечку-мамі сон розказати.

Звук [з], [з´]

Зайчик зілля з’їв у Зіни,

Захотів заїсти сіном.

Зіна зойкнула у сінях:

- Де ж узяти зайцю сіна?

Заєць зяблика зустрів:

- Зебру зжер! Зміюку з’їв!

Зяблик зойкнув: - Значить, заєць - Задавака і зухвалець.

Диференціація звуків [с] - [з]

1. На засніженій землі видно зайченят сліди.
2. Сік із берези тік, стік із берези сік.

Звук [ш]

1. Шило шубку Шурі шило,

Шовком, шерстю шви обшило.

Вийшла шубка прехороша

Нашій Шурі на порошу.

2. Маші каша надоїла.

Маша кашу не доїла.

Машо, кашу доїдай,

Матусю ти не ображай!

Диференціація звуків [с] - [ш]

1. Сів шпак на шпаківню,

Заспівав шпак півню:

- Ти не вмієш так, як я,

Так, як ти, не вмію я.

2. Пошили сину шовкову сорочку. Старшому сину пошили свитину. Молодшому сину пошили сині штани.

Звук [ж]

1. Моржі лежать, моржат сторожать.

Моржі прибережні - сторожі обережні.

Бо в сніжнім безмежжі - стежки ведмежі.

2. Жовте жито жук жував і з Женею жартував.

Жартом, жартом - і у Жені Жвавий жук живе у жмені.

Диференціація звуків [з] - [ж]

1. Женя з бджілками не дружив, Завжди Женя бджіл дражнив.

Женю бджоли не жаліли Він дражнив - той нажалили!

2. Скаче, плаче жабенятко.

Змерзли в нього ноженята.

Де ж йому в ріці та знайти штанці?

Тепленькі, зелененькі та в... цяточку!

Диференціація звуків [ш] - [ж]

Вибіг Гришка на доріжку,

На доріжці сидить кішка.

Взяв з доріжки Гришка кішку,

Хай піймає кішка мишку.

Скоромовки на автоматизацію африкатів

Звук [ч]

1. В чаплі чорні черевички,

Чапля чапа до водички.

2. Хочеш їсти калачі - не лежи на печі.

На печі смачні та гарячі пшеничні калачі.

3. Чубата чапля, чваньковита, через болото йде одна.

Чомусь з журавликом дружити не хоче - трішечки чудна!

Звук [ц]

1. Летів горобець,

Сів на хлівець,

Як вийшов стрілець,

То утік горобець.

2. Напекли млинців, Позвали кравців,

А кравець за млинець - Та й побіг у танець.

Диференціація звуків [ц] - [ч]

1. Тигр ричить, ричить тигриця -

Пролетіла низько птиця: Фур-р-р...

2. Чапля ціпом молотила,

Воду цеберком носила,

На вечерю чай варила.

3. Цвірінчить горобчик,

Сів спочить на стовпчик.

Горобчик цвірінчить,

На стовпчик сів спочить.

Звук [ш:]

1. Щиглики в кущах пищали, щоранку сповіщали:

«В кущах вітрище свище, Гуляє морозище».

2. Я продам усі дощі, лопухам куплю плащі,

А навіщо їм плащі, коли продано дощі?

Скоромовки на автоматизацію звуків [л] та [р]

Звук [л]

1. Летіла лелека - ти бачиш далеко,

Летіла лелека - заклекотіла до лелеченят.

2. Міла мила мишку милом,

Міла мило упустила.

Упустила Міла мило,

Мишку милом не домила.

3. Алла липку не вгляділа:

Липка листя загубила.

3. Подібні три брата:

Кіндрат - на Панкрата,

Панкрат - на Марата,

Марат - на Кіндрата.

4. Похмуро плещуть хвилі в морі,

Пливе на північ пароплав.

В пургу і в шторм в морськім просторі

Він путь до пристані проклав.

5. Не турбуйте курку -

Клює курка крупку.

Не клюй, курко, крупку,

Не кури, котко, люльку.

Зашифрована скоромовка

1

Загадки
· Мене не їдять, і без мене не їдять? (Сіль)
· Коло носа в"ється — в руки не дається? (Запах)
· Хоч поруч іде, а сліду не залишає? (Тінь)
· Ніхто ні в кого його не бачив, А в кожного є? (Ім"я)
· Скрізь я буваю; починають говорити - я втікаю? (Тиша)
· Що можна бачити з заплющеними очима? (Сон)
· Яким ключем не можна відімкнути замок? (Журавлиним)
· З якого посуду не їдять? (3 порожнього)
· Як потрібен - викидають, Не потрібен - підіймають? (Якір)

Про землю
· Земля – наша мати: всіх годує.
· Земля багата – народ багатий.
· Хто на землі сидить – той не боїться, що впаде.
· На чиїй землі живеш – того і воду п’єш.
· На чорній землі білий хліб родить.
· Високі гори мають глибокі доли.
· Дай землі, – то вона й тобі дасть.
· Хто землі дає, тому земля втроє віддає.
· На чужій землі не доробиш хліба.
· Не земля родить, а руки.

Про мову
· Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш.
· Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
· Птицю пізнати по пір"ю, а людину по мові.
· Слово до слова – зложиться мова.
· Пуста мова не варт доброго слова.

Про природу
· Весняне сонце – як дівчини серце.
· Доки сонце зійде, – роса очі виїсть.
· Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.
· Природа одному мама, а другому мачуха.
· Нема тієї драбини, щоб до неба дістала.
· Взимку сонце, як мачуха: світить, та не гріє.
· Якби не було хмар, то ми б не знали ціни сонцю.
· Світить місяць, та не гріє.
· Хто в темряву дивиться, – той од світла кривиться.
· Де тепло, там і добро.

Про працю
· Без праці жити – тільки небо коптити.
· Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
· Сталь гартується в огні, а людина – в труді.
· З гори і сани біжать, а на гору і віз не їде.
· Хоч земля хліб родить, чоловік на хліб робить.
· Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
· Їсть за вола, а робить за комара.
· Скупий два рази платить, а дурний два рази робить.

Про родину
· Не послухаєш батька-матері, то навчить тебе лиха година.
· Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько.
· Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріже, то все болить.
· Брати – що коти: погризуться і помиряться.
· Брат – не батько, сестра – не мати.
· Не навчив батько, не навчить і дядько.

Про дружбу
· Людина без друзів – що дерево без коріння.
· Друзі пізнаються в біді.
· Як прийде туга, пізнаєш друга.
· Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
· Нових друзів май, старих не забувай.
· У друга вода солодша від вражого меду.
· Чоловік без друга - що їжа без солі.
· Дружба - як дзеркало: розіб"єш, не складеш.
· Добре братство миліше, ніж багатство.
· Найти друга, за якого можна померти, - легко, а такого, щоб за тебе помер, - важко.
· Дружба - найбільший скарб.

Чесноти
· Очі – міра, рука – віра, совість – порука.
· Хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає.
· Хто відважний, той здобуває, а хто боягуз, той пропадає.
· Посієш вчинок – виросте звичка.
· Добре треба шукати, а зле – прийде саме.
· Зле – не гнися, добре – не пнися.
· Хвалилася вівця, що у неї хвіст, як у жеребця, та ніхто тому не вірив.
· Брехня стоїть на одній нозі, а правда на двох.
· Добре чути далеко, а зле ще далі.

Кароліно – Бугазька загальноосвітня
санаторна школа – інтернат

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

З досвіду роботи
вчителя української мови та літератури
Гуслістої Наталії Григорівни

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

О, скільки світла й музики у мові!

Що ж, любі друзі, хлопці та дівчата,
Почнем сьогодні синтаксис вивчати.
Це грецьке слово – “синтаксис” – воно
відоме у граматиці давно.
А що це слово грецьке означає,
хай кожен з вас на вус собі мотає:
це – побудова, устрій і зв’язок.
А речення – мов зоряний разок
слів-намистин, що світяться алмазно,
і все довкіл сіяє так виразно.
О, скільки світла й музики у мові!
Цьому сприяють знаки розділові.
Вони у реченні, як нотний стан,-
звучать тут флейта, скрипка і орган.
Ви чуєте в них порухи ритмічні?-
То небо шле вібрації космічні!
Найкращі нам разки найкращих сллів
низати в речення сам Бог велів.
Тож недарма лицарство наукове
вважає синтаксис душею мови.

(Д. Білоус)

Мовчазні навчателі

Хоч в усній мові нас немає,
а на папері мовчимо,
та все, що ти читаєш, друже,
сприймати правильно вчимо.
Хто ми?

Маленька, менша від мачини,
ні з ким не стану на борню.
А при читанні, коли треба,
й людини мову зупиню. (крапка)

Злита з хвостиком ця крапка,
невелика, власне, лапка.
Робить паузу, всім знайома.
Як вона зоветься? (кома)

Прямої лінії малесенький відрізок

Не треба, друже, тут сушити мізок,
бо дуже легко відгадати й так:
прямої лінії відрізок –
між слів у мові граматичний знак.
Що це таке? –

Якщо тире назвав ти без вагання,
то наведи і випадки вживання.

Вони для речення багато важать:
турботливо обнімуть, як дружки,
вставні слова й цитату вкажуть,
давайте ж назвемо їх.
Це -
(дужки)

Коли твір якийсь готую,
різні речення пишу,
щось, буває, я цитую,
мову вводячи чужу.
Але, любий мій читачу,
як же я її позначу?
Тут уже не допоможуть
ані коми, ні крапки,
у пригоді стати можуть –
догадались ви? – (лапки)

ЗНАК ПИТАННЯ

Він після речення, цитати
вмостився, схожий на гачок.
Всіх нас примушує питати,
а сам ні пари з уст – мовчок.
Що це таке?

ЗНАК ОКЛИКУ

Що за знак – стрункий, мов спис,
Він над крапкою завис,
Спонука до поклику.
Хто ж бо він? –

АПОСТРОФ

Я такий же, як знак розділовий,
І відомий шкільній дітворі.
Та в словах української мови
я пишусь не внизу, а вгорі.
Спробуй лиш написати ім"я –
зразу стану потрібен і я.

СТИЛІСТИКА
СТИЛІ МОВЛЕННЯ

Що таке стиль

Як хочете про стиль дізнатись,
нехай вас слово не ляка.
Це грецьке stilos, латинське stilus –
гостренька паличка тонка.

Учили нею недаремно
писать на дощечці тонкій,
покритій воску ніжним шаром,
у Римі й Греції старій.

І не покрилось слово пилом,
все мова в пам’яті трима:
вважали почерк спершу стилем,
пізніш – манеру й лад письма.

Є стиль художній і розмовний
(усім знайомий, не новий),
є науково-популярний
і офіційно-діловий.

Чи помічав в людей у творчих,-
Чиї б ти твори не зустрів,-
Своя манера, власний почерк,
Свій стиль у кожного з майстрів.

Як стиль Тичини не зрівняєш
Із стилем Рильського, Влизька.
За стилем ти завжди пізнаєш
Твір Винниченка, Головка.

Першопричина не єдина –
Життя людей, суспільний фон.
І звісно:”Стиль – це є людина”,-
Сказав учений Жорж Бюффон.
(Д.Білоус)

СТИЛІСТИЧНА НОРМА.
ЛІТЕРАТУРНА НОРМА

Норов різних слів

Свідчать форми слів, число, відмінки –
мови дух ніколи не малів.
Є в словах нюанси і відтінки,
більше того – норов різних слів.
Можна говорить і кельма, й кельми,
можна став і (множина) – стави.
Але є слова, що люблять вельми,
щоб до них зверталися “на ви”.
В байці можеш ти, приміром, хвацько
до щабля гукнуть:”Гей ти, Щабель!”
Але спробуй так по-панібратськи
запросто звернутись до грабель.
Неможливо! Тільки лагідненько,
тільки шанобливо:”Ви, Граблі…”
Скільки примхи тут – моя ти ненько!
(ох ці мовні норми взагалі!).
Є іще слова: обценьки, нари,
ножиці, ворота, мемуари…
Чи багато їх, а чи одні –
називай їх тільки в множині.

(Д.Білоус)

Порада викликаному на уроці

“А що таке речення?” –
щоб не розгубиться,
по шпаргалку не тягтись до сумки,
визнач спокійненько:”Мовна одиниця,
засіб формування й висловлення думки”.

ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Підмету насамперед
віддаєм велику шану
ми по-справедливості:
означає він предмет
дії певної чи стану,
якості, властивості.
А спитайте в нього: з ким
одним миром мазаний?
Синтаксично завжди з ним
присудок пов’язаний.

Присудок

Присудок – дотямить кожного кебета –
теж не є якимсь пластом непіднятим:
означає дію аба стан предмета,
в реченні представленого підметом.
Не введуть нас ув оману
неуважності тенета:
там предмет був дії, стану,
а тут – дія, стан предмета.

(Д.Білоус)

Перевірка домашнього завдання

Добре, друже, що признався –
Я ж побачив по очах,
Що ти вдома лінувався:
Навіть і не намагався
Розібратися в речах.

Хто здається безпорадно –
У людини не в пошані.
В реченні не так то й складно
Розібратись при бажанні.

Напиши таке мені:
“Дід відвідує три дні
відділ соціального забезпечення”.
- Де, скажи, тут головні
члени речення?
Кажеш: дід відвідує?
Правильно: це підмет і присудок.
Ще напишемо речення:
“Мати купила бурякових висадок”.
Ти підкреслив: мати й купила –
немає заперечення,
бо це справді підмет і присудок –
головні члени речення.

(Д.Білоус)

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Другорядні теж важливі члени речення,
Тут вони не для прикраси, не для клечання.
Часто гронами рясними в думку просяться.
Але як же з головними співвідносяться?
А підрядними зв’язками з ними зв’язаними,-
Це враховувать ми з вами зобов’язані.
Думку можуть (помічав це, безумовно, ти)
Пояснити, уточнити і доповнити.
Поділяються, напевне неспроста вони
На означення, додатки і обставини.

Обставина

Член цей хоч і другорядний,
Його знати не завадить.
Він, мов нитка Аріадни,
Нас у реченні проводить.

Дозволя розкритись слову
Й виража його не всує,-
Дію характеризує,
Стан, ознаку чи умову.

Нам без нього неможливо –
Це відомо здавна.
Знать його усім важливо,
Зветься він – обставина.

(Д. Білоус)

Види обставин

За прозовість ми просим пробачення –
Граматичні поняття чіткі.
Отже види обставин такі
Відповідно до їхнього значення.

1. Обставина способу дії:
Спливли плавом літа молодії.
Гончар сильно у “Соборі”
Висвітлив події.

2. Обставина міри і ступеня:
Набридає украй
важких молотів гупання.

3. Обставина місця:
Петро стежкою
подався на обійстя.

4. Обставина часу:
Зранку в мене була зустріч
з керівником класу.
По обіді наш автобус виїхав на трасу.

5. Обставина причини:
Я зрадів, що дістав
книжечку Тичини.

6. Обставина мети:
Завидна вдалося
до Києва дійти.

7. Обставина умови:
Хлопчик виростав коло діброви,
де повітря чисте і здорове.

8. Обставини допустовості:
Незважаючи на злидні,
ми жили по-совісті.

РЕЧЕННЯ ІЗ ЗВЕРТАННЯМИ

У спілкуванні людям личить те,
що народ від серця зичить

Чи всі вмієм спілкуватись,
по-українськи привітатись?
Чи всі вітання наші гречні,
теплом зігріті та сердечні?
А є ж і тут чудесні форми,
питомі українські норми:
Шановні і вельмишановні,
панове і товариші!
А побажання – шани повні.
бо теплі, щирі, від душі.
А в спілкуванні людям личить
те, що народ від серця зичить:
здорові будьте, як вода,
багаті будьте, як земля,
веселі будьте, як весна!
І ви, добродію, і пане,
військовий – пане капітане.
І ви, добродійко, і панно
(хіба звучить не бездоганно?)
Й звертання кожне не єдине:
і господарко, й господине!
Звучить яскраво і ласкаво.
Але чому? Для вас цікаво?
Тому, що ввічливо, пристойно,
велично, гідно і достойно!

(Д.Білоус)

Рідна мова

Мово рідна!
Колискова
Материнська ніжна мово!
Мово сили й простоти,-
Гей, яка ж прекрасна Ти!

Перше слово – крик любови,
Сміх і радість немовляти –
Неповторне слово “Мати”-
Про життя найперше слово…

Друге слово – гімн величний,
Грім звитяг і клекіт орлий. –
Звук “Вітчизни” неповторний,
І простий, і предковічний…

Ну а третє слово – “Мила” –
Буря крови, пісня рвійна
І така, як пах любистку,
І така, як мрійка мрійна…

Перейшов усі світи я –
Є прекрасних мов багато,
Але першою, як Мати,
Серед мов одна лиш ти є.

Ти велична і проста,
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мова – пісня колискова.
Мова – матері уста.

(І.Багряний)

“Уявіть собі, що Київ не був би взятий і зруйнований татарами… Київ залишився б столицею першої Руської держави… Офіційною мовою стала б не суміш старослов’янської та фінської мов, а слов’яноукраїнська. Український письменник Гоголь не мусив би писати російською мовою, а Пушкін писав би українською…”
(В.Ключевський)

На вищі сходи сходячи, із їхніх праць, завершених
йдемо у глиб історії, знайомством з праглибинами,
до витоків доходячи, із висновків, потверджених
досліджуєм пракорені. розкопками невпинними.

Хай шлях боріння звивистий Вивчай – і шлях розвесниться
до джерела отецького, до мови української.
коріння можна вивести Чи не вона ровесниця
у Кримського й Житецького, санскриту і латинської?

(Д.Білоус)

Молитва абеткова

Аз молюся словом сим до Тебе,
Б оже мій, що сотворив на світі
В идимі й невидимі істоти,
Г осподи, пошли Свого на мене
Д уха, що зродив у серці Слово,
Є же буде для добра всім сущим
Ж ивотворне Мудрістю Твоєю.
З атверди Закон – ясний світильник
І дорогу праведного Слова,
Й рід слов’янський сподоби хрещений,
К ротких тих, котрі людьми Твоїми
Л аскою Твоєю нареклися,
М илості вони Твоєї просять.
Н ам дай, Боже, всемогутнє Слово,
О тче, Сину й Найсвятіший Духу,-
П рагнучи од Тебе допомоги,
Р уки піднесу свої до неба:
С илу й мудрість дай Твою черпати,
Т ільки ж Ти даєш снагу достойним,
У паси нас, Боже, од спокуси,
Ф араонської важкої злоби,
Х ерувимську мисль подай і розум,
Ц арю наш Небесний, хочу славить
Ч удеса твої предивні, вічні,
Ш естикрильної снаги спізнати,
Щ едре діло, Вчителем твориме,
Ю ному й похилому доступне;
Я зиком новим хвалу воздати
І Отцю, і Сину, і Святому Духу,
І нині, і прісно, і на віки вічні
амінь.

(Із старослов’янської переклав Д.Білоус)

СПОРІДНЕНІ СЛОВА

До мови рідної уважний,
слова споріднені відзнач:
житняк – хліб житній, яшник – яшний,
пшеничний – булка і калач.

Коли на полі колоситься –
Зернина в колосі, зерня;
Виймають з печі – паляниця,
Хлібець, хлібина, хлібеня.

Ще кажуть – книш, бухан, буханка,
А хліб весільний – коровай.
Цікава, бачиш, кожна ланка,-
Все зауваж, на вус мотай.

(Д.Білоус)

Гусліста Наталія Григорівна вчителька української мови та літератури Кароліно-Бугазької загальноосвітньої санаторної школи-інтернату